Загальна інформація
Здебільшого хронічне інфекційне захворювання поросят, яке спричиняється мікоплазмою і супроводжується катаральною бронхопневмонією, кашлем, ренітивною пропасницею, відставанням у рості й розвитку. Реєструється в країнах із розвинутим свинарством.
Патогенез
Мікоплазма приникає в органи дихання й локалізується у легенях. Там вона розмножується і створює патологічне вогнище. При зниженні резистентності тварин процес може закінчитися катарально-гнійною й навіть гнійно-некротичною пневмонією.
Симптоми
Інкубаційний період триває від п'яти до 20 діб, іноді до 1,5 міс. У поросят-сисунів відмічають кон'юнктивіт, чхання, виділення з носа, пізніше кашель, спочатку рідкий, а потім частий і болісний, дихання стає частим, підвищується температура тіла. Тварини втрачають апетит, худнуть. Через 1—2 тижні основні ознаки хвороби можуть зникнути, але перехворілі поросята відстають у рості та розвитку.
Патологічні зміни
В легенях ділянки гепатизації на різній стадії, локалізуються в серцевих та верхівкових частках. При ускладненні виражені ознаки катарально-гнійної пневмонії, плевриту, перикардиту.
Діагноз
Діагноз ставлять на основі епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних даних і результатів лабораторного дослідження. При цьому виключають грип, інфекційний атрофічний риніт, сальмонельоз, гемофільозний полісерозит, аскаридоз.
Лікування
Лікування ефективне лише за оптимальних умов утримання та годівлі. Застосовують стрептоміцину сульфат, неоміцин, окситетрациклін (по 5—10 мг на 1 кг маси тварини 2—3 рази на день внутрішньом'язово), сульфаніламідні препарати (етазол, норсульфазол). Левоміцетин і норсульфазол використовують груповим методом із кормом по 20—30 мг/кг маси два рази на добу, 6—7 діб підряд. Через 7—10 діб курс повторюють. Ефективне застосування антибіотиків тилану й хлоромфеніколу.
Профілактика
Повноцінна годівля та належне утримання — основа підвищення стійкості організму свиней проти мікоплазми. У разі появи ензоотичної пневмонії господарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження на вивезення тварин для розведення та відгодівлі. Характер заходів визначають з урахуванням ступеня ураження поголів'я й специфіки господарства. Проте економічно ефективніше здати на забій неблагополучну групу свиней. При ураженні значної кількості тварин усе поголів'я переводять на відгодівлю з подальшою заміною здоровими тваринами. Своєчасна ізоляція хворих тварин і знезараження приміщень 3%-м розчином гідроокису натрію сприятимуть розриву епізоотичного ланцюга та оздоровленню неблагополучного господарства.
Збудник хвороби
Mycoplasma hyopneumoniae. Поліморфний, не утворює спор, грамнегативний мікроорганізм. В умовах кімнатної температури виживає до 3 міс, при - 4 °С зберігає життєздатність до 6 міс, термолабільний. Не чутливий до пеніциліну, чутливий до тилану та тетрацикліну.
Епізоотологія
Захворювання часто перебігає у вигляді ензоотій. Хворіють в основному поросята-сисуни, відлучені та підсвинки до 6-місячного віку. Джерелом збудника є хворі та перехворілі свині. Головний шлях передачі інфекції — повітряно-крапельний. Виникнення й поширення хвороби спричиняють неповноцінна та незбалансована годівля, низька ветеринарно-санітарна культура. Збудник ензоотичної пневмонії дуже часто асоціюється з іншими бактеріями, вірусами, хламідіями, що призводить до тяжчого перебігу хвороби. В благополучному стаді спочатку хворіють лише окремі поросята-сисуни, потім кількість хворих зростає до 10—20% загального поголів'я тварин у стаді, а за наявності сприятливих факторів — до 50—80%.
Здебільшого хронічне інфекційне захворювання поросят, яке спричиняється мікоплазмою і супроводжується катаральною бронхопневмонією, кашлем, ренітивною пропасницею, відставанням у рості й розвитку. Реєструється в країнах із розвинутим свинарством.
Патогенез
Мікоплазма приникає в органи дихання й локалізується у легенях. Там вона розмножується і створює патологічне вогнище. При зниженні резистентності тварин процес може закінчитися катарально-гнійною й навіть гнійно-некротичною пневмонією.
Симптоми
Інкубаційний період триває від п'яти до 20 діб, іноді до 1,5 міс. У поросят-сисунів відмічають кон'юнктивіт, чхання, виділення з носа, пізніше кашель, спочатку рідкий, а потім частий і болісний, дихання стає частим, підвищується температура тіла. Тварини втрачають апетит, худнуть. Через 1—2 тижні основні ознаки хвороби можуть зникнути, але перехворілі поросята відстають у рості та розвитку.
Патологічні зміни
В легенях ділянки гепатизації на різній стадії, локалізуються в серцевих та верхівкових частках. При ускладненні виражені ознаки катарально-гнійної пневмонії, плевриту, перикардиту.
Діагноз
Діагноз ставлять на основі епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних даних і результатів лабораторного дослідження. При цьому виключають грип, інфекційний атрофічний риніт, сальмонельоз, гемофільозний полісерозит, аскаридоз.
Лікування
Лікування ефективне лише за оптимальних умов утримання та годівлі. Застосовують стрептоміцину сульфат, неоміцин, окситетрациклін (по 5—10 мг на 1 кг маси тварини 2—3 рази на день внутрішньом'язово), сульфаніламідні препарати (етазол, норсульфазол). Левоміцетин і норсульфазол використовують груповим методом із кормом по 20—30 мг/кг маси два рази на добу, 6—7 діб підряд. Через 7—10 діб курс повторюють. Ефективне застосування антибіотиків тилану й хлоромфеніколу.
Профілактика
Повноцінна годівля та належне утримання — основа підвищення стійкості організму свиней проти мікоплазми. У разі появи ензоотичної пневмонії господарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження на вивезення тварин для розведення та відгодівлі. Характер заходів визначають з урахуванням ступеня ураження поголів'я й специфіки господарства. Проте економічно ефективніше здати на забій неблагополучну групу свиней. При ураженні значної кількості тварин усе поголів'я переводять на відгодівлю з подальшою заміною здоровими тваринами. Своєчасна ізоляція хворих тварин і знезараження приміщень 3%-м розчином гідроокису натрію сприятимуть розриву епізоотичного ланцюга та оздоровленню неблагополучного господарства.
Збудник хвороби
Mycoplasma hyopneumoniae. Поліморфний, не утворює спор, грамнегативний мікроорганізм. В умовах кімнатної температури виживає до 3 міс, при - 4 °С зберігає життєздатність до 6 міс, термолабільний. Не чутливий до пеніциліну, чутливий до тилану та тетрацикліну.
Епізоотологія
Захворювання часто перебігає у вигляді ензоотій. Хворіють в основному поросята-сисуни, відлучені та підсвинки до 6-місячного віку. Джерелом збудника є хворі та перехворілі свині. Головний шлях передачі інфекції — повітряно-крапельний. Виникнення й поширення хвороби спричиняють неповноцінна та незбалансована годівля, низька ветеринарно-санітарна культура. Збудник ензоотичної пневмонії дуже часто асоціюється з іншими бактеріями, вірусами, хламідіями, що призводить до тяжчого перебігу хвороби. В благополучному стаді спочатку хворіють лише окремі поросята-сисуни, потім кількість хворих зростає до 10—20% загального поголів'я тварин у стаді, а за наявності сприятливих факторів — до 50—80%.
Немає коментарів:
Дописати коментар